"Головне зберегти тихий тон в душі дитини». Чим раніше дитина починає слухати класику, тим раніше у дитини виникне в мізках сито, через яке робиться відбір хорошої музики від поганої." Шуман

Чим пояснити величезну силу впливу музики на духовний світ людини? Насамперед її незвичайною здатністю відображати переживання людей в різні моменти життя. Музика, безпосередньо діючи на почуття дитини, формує її моральне, естетичне обличчя, сприяє фізичному вихованню, активізує розумові здібності дітей дошкільного віку. Головне в музичному розвитку дошкільника “ занурити” його у розмаїття музики, навчити “ жити” нею, щоб сама дитина сказала : ” Я робитиму це , тому, що хочу”.

Але не всяка музика несе добре і вічне. Сьогодні ми хочемо поговорити з вами, шановні батьки , про негативні наслідки впливу низької музичної культури на фізичне і душевне здоров’я наших дітей. Виявляється, музика має терапевтичну направленість. Вона може лікувати, а може і завдавати шкоду психічному та фізичному здоров’ю дитини.

Все залежить від динаміки та стилю , вибраних людиною для слухання.

Звуковий фон великих міст заповнений музикою засобів масової інформації. Попса теж неоднорідна. Радіо « Шансон» транслює кримінальні пісні, що носить деструктивний характер ( романтизується образ крадія, негативного героя). Це небезпечно для історії культури. Інформаційне поле жахливе, контроль тут просто необхідний. Діти порівнюють себе з героями ( раніше – з Чапаєвим, а тепер – з кілерами). Занадто голосний звук викликає інсульт, інфаркт. Звукова хвиля небезпечна для дітей. У дітей, які наслухались більше 100 годин гучної музики ( 90 дцб) – порушується довготривала пам’ять і з’являється глухота. Плеєри багатьох привели до психіатричної клініки. Сінестезія – музика зі світлом і кольором потребує триматись визначених звукових порогів . Дискотека зі світловими ефектами та голосною музикою – вбивча. Низькі частоти бас-гітари дітям заборонені, вони впливають на спинно-мозкову рідину і людина втрачає контроль за мораллю. Сопілка, під яку у казці залишили фортецю щури – це ніщо інше,

як частоти, що впливають на організм. Вагнер для експерименту ввів в оркестр трубу ( 8 коливань – низькі частоти), - людей охопив жах, вони почали тікати ( психіка виходить з-під контролю, наслідок - безпричинний страх). Для довідки – ля субконтроктави має 16 коливань в секунду.

150 Дб - звук реактивного літака

105 Дб – люди втрачають свідомість

155 Дб – згоряє шкіра людини

185 Дб –людина гине

Якщо в побуті гучна розмова людини сприймається як ознака недостатньої культури, то в молодіжному середовищі сьогодні загальноприйнята абсолютна безкультурна позиція сприйняття музики, яка звучить, перевищуючи усяку художню міру гучності звуку. Особливо таке становище характерне для танцювальних дискотек, де коливні рухи мембран апаратури здатні викликати хворобу органів слуху. «… на дискотеці сила звуку доведена до тієї межі, коли вона ще не вбиває, але починає діяти на нижні шари мозку, на його підвали, на підкірну основу, на підсвідомість, на глибинні шари психіки, що можна порівняти з дією наркотичних речовин». Причому це не мелодична музика, не Чайковський і не Шопен, але музика ритмічна, поп-музика, рок-музика, і коли удари музичного ритму починають співпадати з ударами вашого серця, створюється враження, що в середині вас розхитується тяжке ядро від великого дзвону, яке гупає по всіх ребрах, по всіх клітинах організму.

Спеціалістами доведено, що від дратівливості , неврозів допомагає музика Чайковського. Від мігрені – «Весняна пісні» Мендельсона, « Гуморески» Дворжака, « Американець в Парижі» Гершвіна. Головний біль знімає « Полонез» Огінського, нормалізує сон сюїта

«Пер Гюнт» Гріга. Кров’яний тиск і серцеву діяльність нормалізує « Весільний марш» Мендельсона. Піднімає настрій і позбавляє від депресії – джаз, блюз, соул, каліпсо, реччі.

Лікар і музикант, доктор Патрік Єшвен, автор книжки « Музика і медицина» висловлювався, що музика здійснює набагато сильніший вплив на людину, ніж всі інші види мистецтва. Але ж не всяка музика сприятливо впливає на організм людини.

Сьгодні уяву підлітків та молоді полонить музика масової культури (рок, реп, поп та ін.). Під час перегляду чергового відеокліпу поєднання мерехтливого зображення ( кольорів, образів, сцен) з гучною ритмічною музикою епохи НТР допомагає « втекти» від буденності, опинитися в іншій «уявній» реальності. Однак спеціалісти переконливо доводять, що сучасна музика не завжди позитивно впливає на емоційну сферу підростаючої особистості. Цей жанр мистецтва може викликати також спрощення емоційних станів, посилення агресивності, зменшення об’єму короткочасної пам’яті, зниження рівня зрозумілого спілкування, виникнення почуття роздратованості і туги, зниження писемної продуктивності, виникнення почуття важкості. Необхідно відмітити, що сила звуку рок-музики на рок-концертах надзвичайно велика і досягає 120 дб, а загальновідомо, що смертельними для слуху людини є 160 дб. В ідеологію рок-культури покладений фанатизм, який на думку Г. Товстоногова є добровільним рабством, що робить людину замкнутою. Перші результати дій року проявляються у слуховому апараті людини. За даними професора В.С. Гуковича приблизно 40% любителів року 13-15 років страждають слуховими шумами, а приблизно 60% 19-20-річних студентів виявляють ознаки туговухості. В перспективі це означає, що десь через 50 років країна може одержати суспільство глухих людей.

Наше сучасне суспільство морально хворе, воно є суспільством вжитку. А основні цінності суспільства вжитку– їжа і задоволення , внаслідок чого виховується егоцентризм ( все мені). За допомогою музики можна виховувати альтруїзм, самопожертвування, комунікативність. В елітних садках і школах діти відособлюються, в них культивується почуття переваги, відбірковості, тобто культивується соціальна нерівність. Викоренити це в нашому суспільстві контрастів неможливо. Та музика багатьом допомагає самостверджуватись засобом гри на інструментах. Дітей треба вчити долати перепони, а не сприймати життя як гру. Психологія гри веде до розуміння суспільства вжитку ( душа відходить на другий план) і бридка естетика стає естетикою прекрасного. Відбувається змішування базових понять: високого і низького, примітивного, вульгарного і це примітивне та бридке підноситься , переважає.

Щоб правильно впливати на емоційно – вольову сферу молодого покоління, розуміючи, що в його руках майбутнє людства, вкрай необхідно змінити нам, дорослим, своє ставлення до музичних вподобань своїх дітей і своїх особистих. Виховувати естетичний смак до творів мистецтва треба починати ще з дошкільного дитинства, а то і ще раніше, від самого народження. Але, для цього треба самим зуміти протистояти тій негативній музичній і психологічній інформації, що заполонила собою екрани телевізорів та радіоефір. Адже, музика є своєрідним емоційним камертоном, вона допомагає людям у різних життєвих ситуаціях. Емоційне переживання – це джерело духовного світу особистості. Оскільки людина – істота емоційна, то емоційні переживання і почуття невід’ємні від духовного світу особистості. І саме твори мистецтва формують нашу емоційну культуру, культуру естетичних почуттів і смаків, духовну культуру нашого життя.