Перші дні в садочку: як допомогти дитині?

Мабуть, усі мами пам’ятають, як віддавали дитину у дитячий садок. Зазвичай це запам’ятовується надовго тому, що безболісно процес адаптації до садочка проходить лише у деяких дітей. Більшості дітей буває складно звикнути до дитячого садочку, ця складна адаптація виявляється у поганому сні дитини, втраті апетиту, плаксивості.

Для того щоб період адаптації дитини пройшов безболісно, ​​психологи рекомендують:

По-перше, пояснити дитині, що таке дитячий садочок і навіщо туди ходять діти. Головне, намагатися простими словами створити позитивний образ садочку (наприклад, «у дитячий садочок приходять такі ж діти, як і ти, вони там разом граються, вчаться, їдять», «там багато іграшок і добрі вихователі, які піклуються про дітей» тощо).

По-друге, познайомити дитину з обраним дитячим садочком під час прогулянки. Можна під час прогулянок ненадовго заходити з дитиною на територію садочку, у групи, щоб дитина поступово звикала.

По-третє, завчасно ознайомтесь із розпорядком дня у садочку і поступово вводьте цей режим дня вдома, а також навчайте тому, що знадобиться в дитячому садку (вміння самостійно одягатися, умиватися, їсти).

По-четверте, якщо вдається, то віддавайте дитину в ту групу, в якій він вже знає кількох дітей (дітей ваших друзів або знайомих, сусідів, з якими ваша дитина вже спілкується). Але важливо й вчити дитину, як знайомитися з новими дітьми і як потрібно поводитися з друзями. Адаптація дитини буде залежати й від того, наскільки легко вона зможе встановлювати стосунки в колективі. Ви самі можете допомогти дитині встановити контакти з іншими дітьми, познайомивши малюка з ними та їхніми батьками, запрошуйте нових друзів вашої дитини на вихідні до вас додому.

По-п’яте, заздалегідь познайомте дитину з вихователем групи, до якої ходитиме ваш малюк. Повідомте лікаря і вихователів про особливості стану його здоров’я та характеру. Поясніть дитині, до кого він може завжди звернутися за допомогою, якщо йому вона буде потрібна.

По-шосте, перед тим, як відвести дитину в дитячий садочок, можна провести комплекс заходів щодо загартовування дитини, а також потрібно пройти медичний огляд, щоб переконатися, що дитина здорова.

У перші два-три тижні залишайте дитину лише на кілька годин в дитячому садочку, поступово збільшуючи цей час. Якщо у вас є така можливість, перші кілька днів ви можете разом з дитиною ходити в дитячий садочок (залишайтеся там на 2-3 години).

Важливо! У присутності дитини ніколи не показуйте, що ви нервуєте і переживаєте з приводу того, що вона йде в дитячий садочок. Не дозволяйте собі також критики на адресу дитячого садка в присутності дитини, оскільки все це буде відразу негативно сприйнято нею, що викличе страх, невпевненість і небажання йти в це місце.

Період адаптації в середньому займає півроку, саме тому батькам слід запастися терпінням і з розумінням ставиться до примх дитини в перші місяці відвідування дитячого садочку.

І ще декілька порад батькам дошкільника. Ніколи не обговорюйте у присутності дитини вихователів, що може призвести до втрати авторитету педагога в очах дитини. Майте на увазі: все, що Ви говорите або робите вдома при дитині, стає надбанням громадськості. Адже діти люблять ділитися з вихователем і одногрупниками всім, що дізналися і побачили нового. Нерідко вихователь розповідає, як діти повідомляють їй про те, що не будуть її слухати, тому що мама казала, що вихователь щось неправильно зробила або сказала.

Щовечора цікавтеся у дитини про те, як пройшов день, що сталося нового і цікавого. Обговорюйте з нею останні події у садочку, розпитуйте про друзів, про ігри, в які вони гралися.

Якщо період адаптації у вашої дитини затягнувся на дуже тривалий час, зверніться до психолога дитячого садка. Психолог проведе з вашою дитиною корекційну роботу (тренінг, який складається з цікавих ігор), спрямовану на прискорення періоду адаптації до умов дитячого садка.

Не лякайтеся, якщо на другий день (саме на другий, а не на перший) малюк буде сильно плакати. Він уже зрозумів, що його мама (тато, бабуся, дідусь ...) збираються залишити його тут на довгих кілька годин.

У перший день для нього все нове. Багато іграшок, багато таких же чоловічків, як і він, тітка-вихователь (деякі малюки називають перший час вихователя мамою). І дитина не відразу помічає, що вона залишилася без батьків. Ваше завдання в перший день полягає в тому, щоб Ви забрали дитину до того, як вона це зрозуміє. Тому краще не йти з садочку, а бути десь по близькості. І за першим покликом вихователів забрати дитину додому.

А на другий день малюк вже розуміє, що його мама піде, і він залишиться зовсім сам. Але повірте, дуже мало дітей протягом усього дня плачуть так само, як у перші хвилини, коли малюк переступає поріг дитячого садка, тримаючи маму за руку. Всім відомо, що наші діти - це маленькі маніпулятори. До тих пір, поки мама не пішла, дитина вірить, що якщо голосно плакати, то мама зглянеться і забере її звідси. Як правило, як тільки мама залишає дитину в групі, увага малюка швидко переключається на щось цікаве і захоплююче, наприклад, на нову гру, або яскраву іграшку.

Довіртеся вихователям, покладіться на їхній досвід, адже багато маленьких діточок приходили до них у групу вперше, й вони знайдуть підхід і до вашого малюка.

ЩО ПОВИННА УМІТИ ДИТИНА У 3 РОКИ

Життя 3-річної дитини повне чудес і відкриттів. Вона проводить багато часу, спостерігаючи, досліджуючи і наслідуючи. Здавалося б, вони готові займатися цим всі свої дні. Давай визначимо, що повинна вміти дитина в 3 роки.

Що повинна уміти дитина в 3 роки

Зацикленість

Трирічні діти зацікавлені у вдосконаленні рухових навичок. Вони можуть провести кілька годин катаючись взад – вперед на улюбленому триколісному велосипеді.

Трирічні погано пам’ятають події недавнього минулого і ще не розуміють значення «вчора» і «завтра». Вони часто повторюють одну і ту ж діяльність. Твоє завдання стежити за послідовністю розвитку, не дати загубитися маляті в стількох «вчора», «сьогодні» і «завтра». Постійно координуй його дії.

Інтелектуальний розвиток трирічної дитини

Інтелектуальний розвиток

• Розмовляє так, що від 75 до 80% його промови можна зрозуміти;
• слова перетворює в самостійні пропозиції з 3-5 слів. Наприклад, “Мама п’є сік», «Там велика собака»;
• іноді для малюка є важким вимовити деякі слова, але це, як правило, не є ознакою заїкання;
• любить повторювати слова і звуки;
• уважно слухає розповіді і книги;
• любить дивитися чи слухати вже неодноразово почуті історії або побачені мультфільми;
• любить повторювати прості рими;
• в змозі розповісти чи описати прості історії про фотографії і картинках з книжок;
• любить співати і може наспівувати прості мелодії;
• часто задає питання, які починаються зі слів «хто», «що», «де» і «чому»;
• любить грати з глиною, пластиліном або з тестом, моделюю різні форми;
• може зібрати головоломку, що складається в середньому з шести шматків;
• малює коло і квадрат;
• добре розпізнає знайомі повсякденні звуки;
• в іграх на розвиток логіки і мислення здатний знайти пару об’єкту;
• визначає загальні кольори, такі як червоний, синій, жовтий, зелений;
• може порахувати кілька об’єктів;
• може розв’язувати прості проблеми, такі як незначні поломки іграшок і в такому роді;
• зацікавлений в подібності і розходження;
• зацікавлений у відмінностях і імітуванні тварин;
• може зрозуміти різницю між собою і дітьми молодшого віку, але не між собою і дітьми старшого віку;

Соціальний та емоційний розвиток трирічної дитини

Соціальний та емоційний розвиток

• Шукає уваги і схвалення дорослих;
• іноді демонструє перевагу одного з батьків (найчастіше батька протилежної статі);
• любить допомагати виконувати прості домашні доручення, допомагає батькам;
• може зробити простий вибір між двома речами;
• любить робити такі речі, щоб інші сміялися, дуріти;
• любить грати поодинці, але знаходячись поряд з іншими дітьми;
• проводить багато часу, спостерігаючи і досліджуючи;
• любить грати з іншими дітьми, не довго, і як і раніше не хоче йти на компроміси або співпрацювати;
• любить слухати розповіді про себе або коли звертають увагу на нього;
• любить грати в “дім» з ляльками, імітуючи побут дорослих;
• може запитувати, хто він чи вона – хлопчик чи дівчинка;
• висловлює зацікавленість у етнічної самобутності себе та інших людей, у розбіжностях між ними.

Ось такі вони, діти трирічного віку. Але не забувай, що твоя дитина єдина у своєму роді, тому його розвиток може відрізнятися від середньостатистичного плану.

З повагою вих. Лобунець С . В .